ЧИ НЕ ПРОДАЛИ НЕДОБРОСОВІСНІ ЧИНОВНИКИ ТА НАУКОВЦІ БОРЖАВУ ЗА 30 СРІБНЯКІВ?

21 лютого 2019

Прес-реліз
Підготовка документації щодо спорудження на Боржавській полонині вітрової електростанції викликає великі сумніви щодо якості та рівня фаховості тих, хто її готує.
Про це заявили експерти та науковці на брифінгу, що відбувся у Львівському прес-клубі 21 лютого й мав на меті дати відповідь на питання «Чи буде втрачена одна з перлин Карпат?» і яка роль у цьому Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»?

Як відомо, у грудні 2017 року турецькі інвестори з ТзОВ «Воловець Атлас Енерджі» виявили бажання поставити на полонині Боржава вітрову електростанцію. Одразу з’явилося багато питань, зокрема, щодо містобудівної документації та відведення земель для цих потреб.1Чому під час розробки детальних планів території не врахували особливу природоохоронну цінність Боржави, а також не провели належних громадських слухань? Крім того цікаво, чому сільськогосподарські землі відвели під ВЕС без проведення оцінки впливу на довкілля? Чому мовчать, що на частину земель товарного сільськогосподарського виробництва укладені сервітути?
Проте сьогодні, 21 лютого 2019 року, науковці, юристи, активісти говорили про один із етапів процедури оцінки впливу на довкілля із будівництва ВЕС на Боржаві – громадське обговорення звіту з ОВД.
Для довідки
Полонина Боржава це унікальна природна територія, розташована в межахВоловецького, Міжгірського, Свалявського, Іршавського та Хустського районів Закарпатської області. Її найвища вершина – гора Стій (1681 м). Боржавський хребет є середовищем існування рідкісних червонокнижних видів рослин і тварин, має статус міжнародної природоохоронної території, яка входить у Смарагдову мережу та охороняється Бернською конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі2, є частиною екологічної мережі Карпат, проектованою територією природно-заповідного фонду України. Над Боржавою проходить міграційний шлях птахів – журавля сірого, лелеки чорного, луня польового, підорлика великого, шуліки чорного, скопи та інших, зустрічаються різноманітні види кажанів. Зведення вітрової електростанції може призвести до травмування та загибелі птахів та кажанів від лопатей вітрогенераторів. Також від будівельних робіт буде знищено частину рослинного покриву, пошкоджено ґрунтовий покрив, рельєф території та перебіг природних процесів.
Відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», суб’єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством. Проте, аналіз звіту свідчить про його низьку якість та недостовірність розміщеної в ньому інформації.
За словами Катерини Полянської (еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ), кандидат географічних наук), аналіз численних сторінок звіту з оцінки впливу ВЕС на екосистеми Полонини Боржава експерти та юристи помітили парадоксальні речі. «Виявляється, що рідкісні екосистеми можна вивчати за фотографіями, навіть зимовими, а наявність червонокнижних тварин і рослин не є проблемою – їх завжди можна виловити та переселити, викопати, пересадити, незважаючи, що на такі заходи потрібен спеціальний дозвіл від комісії з питань Червоної книги, – сказала вона. – А облаштування фундаментів діаметром до 18 метрів та 4 метри завглибшки для 34 вітрових установок, під’їдні дороги, підземні лінії електропередач, підстанція не становитимуть значної загрози для рослинного і ґрунтового покриву. Принаймні такі висновки містяться у документах».
Катерина Полянська вважає, що вся Полонина Боржава є природоохоронною територією міжнародного значення, але чомусь це не є важливим аргументом для проведення якісних досліджень, натомість їх можна скопіювати з інших звітів з оцінки впливу на довкілля. «Виконавці звіту пропонують проводити дослідження безпосередньо під час будівництва, що суперечить ідеї ОВД – оцінка та попередження впливів мають здійснюватися до прийняття рішення про будівництво, – сказала вона. – Зведення ж самої ВЕС, на думку проектантів, призведе до збільшення туристичної привабливості регіону, й взагалі: «Одним подобається тільки дика природа, яка людиною не порушена взагалі, інші із задоволенням споглядають природно-техногенні території, особливо коли вони створені за принципами гармонізації стосунків Людини з Природою» (стор. 155 звіту). Тож замість проектованого національного природного парку «Ждимир» на Боржаві пропонують вітропарк із гарними дорогами! Ми маємо врятувати Боржаву. Без жодних компромісів! Зелена енергетика не має знищувати природу, а вчені відстоювати інтереси бізнесу», – наголосила еколог ЕПЛ.
У свою чергу Дмитро Скрильніков, голова ГО «Бюро екологічних розслідувань», зазначив, що «дорогу будівництву на Боржаві прокладають недобросовісні чиновники та науковці». Він висловив здивування, чому всупереч вимогам Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», науковці, які нібито долучались до Звіту з оцінки впливу на довкілля, не підписались під ним. «Чи можна довіряти інформації та дослідженням представленим у звіті з оцінки впливу на довкілля? Адже виявлені нами у звіті численні протиріччя, недостовірна інформація, компіляція інформації з інших звітів (Сколівської ВЕС, Сиваської ВЕС тощо), які не мають відношення до будівництва на Боржаві, свідчать про недобросовісність виконавців та ставлять під сумнів питання, чи проводились будь-які дослідження насправді, – наголосив Дмитро Скрильніков. – Так, виявляється, виконавці восени 2017 та навесні 2018 років досліджували кажанів навіть у Джанкойському районі АР Крим (стор.1350 Звіту з ОВД). Саме якісна оцінка впливу на довкілля, яка базується на достовірній, повній та об’єктивній інформації є запорукою прийняття рішень про дозвіл планованої діяльності із дотриманням принципу сталого розвитку. Чи готові уповноважені органи санкціонувати цю діяльність та втрату цінних природних комплексів, які створювала природа тисячоліттями на підставі таких досліджень?»
Завідувачка кафедрою ботаніки Ужгородського національного університету, доктор біологічних наук, професор Любов Фельбаба-Клушина, наголосила на цінностях Боржави на прикладі гідрологічних функцій рослинності високогір’я.
Андрій Бокотей, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, докторант Національного лісотехнічного університету України, розповів про те, чи можна довіряти орнітологічним дослідженням, які є у звіті. Він докладно зупинився на загрозах, які можуть створювати ВЕС для птахів, а також наголосив, що проведених для підготовки Звіту з ОВД орнітологічних досліджень, не достатньо для формування висновку про вплив проекту будівництва ВЕС на Боржаві на птахів.
Водночас Наталія Городецька, юрисконсульт ЕПЛ, наголосила на інших недоліках звіту. Зокрема, вона зупинилась на порушеннях земельного законодавства під час планування будівництва ВЕС, а також, зазначила, які є юридичні важелі впливу на недопущення планованої діяльності із будівництва ВЕС на Боржаві зокрема, щодо неприпустимості такої діяльності та підстав для відмови у видачі висновків.
Софія Шутяк, провідний юрисконсульт ЕПЛ, розповіла у свою чергу про передбачену законодавством відповідальність авторів звіту за включення у звіт недостовірної інформації – кримінальну та адміністративну. Також вона наголосила, що процедура ОВД – це прозора процедура, яка залежить від якості виконання звітів з ОВД. Неякісний звіт забирає час у громадськості, уповноваженого органу, а бізнес витрачає час та гроші. Софія Шутяк повідомила, що у відповідь на таку не фаховість, що має певні ознаки недоброчесності та фальшування, ЕПЛ започаткувала створення громадського реєстру недобросовісних виконавців звітів з ОВД.
Що далі?
Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА має 25 днів для підготовки висновку з оцінки впливу на довкілля та надання його ТзОВ «Атлас Воловець Енерджі» щодо проекту будівництва вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецької селищної ради Воловецького району та на території Березняківської, Дусинської, Неліпської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області. Громадськість свою позицію вже сформувала. Звіт неякісний, планована діяльність не припустима. Слово за Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА.
Більше інформації:
м. Львів, вул. Івана Франка, 9, офіс 1-А, +38(032) 225-76-82, epl.org.ua
або http://www.bei.org.ua
1 https://life.pravda.com.ua/columns/2018/10/22/233721/
2 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_032

Добавить комментарий